Як Курченко віддав нафтопереробний завод росіянам

yanukovychleaks April 24, 2014

Анна Бабінець

Окрім багатомільярдних фінансових втрат, яких Україна зазнала від діяльності компаній юного бізнесмена Сергія Курченка, держава також може втратити частину його власності, яка б могла компенсувати ці втрати.

Мова йде про Одеський нафтопереробний завод, який на початку минулого року Курченко купив за $125 мільйонів. Протягом минулого року завод був використаний як застава для отримання кредиту від російського банку, але процедура отримання кредиту та його умови, які українські правоохоронці змогли побачити з документів, залишених Курченком перед іміграцією, дають підстави розслідувати цю справу як велике шахрайство, яке мало на меті виведення активів із зони досяжності України.

Правоохоронці та експерти сподіваються, что рослідування дасть можливість Україні оскаржити перехід майна Курченка у власність російського банку ВТБ. Сам Курченко багаторазово заперечував будь-які кримінальні звинувачення стосовно діяльності власних компаній.

У понеділок, 7 квітня, 30 працівників Одеського НПЗ приїжджали у Київ у відрядження – щоб давати свідчення Генпрокуратурі щодо свого власника Курченка у цій справі.

28-річний мільярдер наразі є підозрюваним у розкраданні, привласненні, або заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, що карається увязненням від 7 до 12 років та конфіскацією майна.

От якраз з майном наразі є проблема.

Загалом Курченко отримав від банку два кредити загальною вартістю у $300 млн. Частина з цих грошей була забезпечена майном НПЗ, а $270 млн. – нафтопродуктами його ж офшорної фірми.

Кілька офшорних компаній Курченка були задіяні у ланцюжку схеми видачі кредиту під заставу НПЗ. Згідно протоколу зборів акціонерів заводу від 23 грудня 2013 року, вона виглядала так.

Фірми Swisspro Capital Ltd, Prosperity Development S.A.. Soprema Trading Ltd. Empson Ltd отримали право взяти до $370 мільйонів у російського ВТБ. ПАТ Одеський НПЗ вирішив виступити поручителем у кредитах, оскільки 99,5% заводу належить Empson Ltd, згідно з даними держреєстру Smida.gov.ua.

Згідно з заявою Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова 31 березня, потім холдинг Курченка передав майно НПЗ у власність російському ВТБ за сумнівною, за словами міністра, схемою.

Але Сергій Куюн з консалтингової агенції «А-95» вважає, що Росії ще трошки зарано називати завод своїм. “Українські правоохоронці мають дослідити, чи відповідала українському законодавству ця угода між офшорами та російським банком. Наприклад, чи було сплачене до українського бюджету мито за оформлення позики у 1% від угоди (а це 3,7 мільйони доларів). Якщо ні, то угоду можна піддавати сумніву”, – каже експерт.

Ще один кредит ВТБ компаніям Курченка, який є добре задокументований у базі даних www.investigativedasboard.org, так само викликає багато питань. В ньому фігурують фактично ті самі фірми.

28 серпня 2013 року ВТБ видав кредит у 220 млн. доларів кіпрській компанії Swisspro Capital. Майновим поручителем виступила компанія з Британських Віргінських островів Soprema Trading. В грудні того ж року, цю кредитну лінію було збільшено до 270 млн. доларів.

Тобто, в разі несплати, Soprema Trading мусила віддавати майно – тисячі тонн нафтопродуктів, що знаходяться на нафтовому терміналі Одеського торгівельного порту, а також перевозяться на танкерах компанією United Oil (BVI) Group Limited.

За умовами договору, кредит у 270 млн. доларів був виданий банком з групи ВТБ на один рік під 18% річних плюс комісія у розмірі 3%. Повернути цю колосальну суму Курченко та його офшори мали у жовтні 2014 року.

Але нафтопродукти, які виступали заставою, були арештовані відомством Авакова і через це і почався конфлікт з ВТБ, який теж претендує на цю нафту.

Андрія Гринчук, керуючий партнер юридичної фірми «Гринчук, Мазур і партнери», каже що вся схема з нафтопродуктами виглядає так, ніби вона побудована для виведення активів Курченка з зони досяжності українських правоохоронців.

«З певною долею імовірності це може бути ланкою ланцюга (ПАТ ОНПЗ-Swisspro-Soprema-ВТБ) по виведенню активів НПЗ із власності ПАТ на користь банку або інших структур»,- каже Гринчук.